- осмислювати
- -юю, -юєш, недок., осми́слити, -лю, -лиш, док., перех.Усвідомлювати, осягати розумом значення, сенс чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осмислювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
осмислити — див. осмислювати … Український тлумачний словник
осмислювання — я, с. Дія за знач. осмислювати … Український тлумачний словник
переосмислювати — юю, юєш, недок., переосми/слити, лю, лиш, док., перех. Осмислювати по своєму або по іншому … Український тлумачний словник
розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… … Український тлумачний словник
сприймати — а/ю, а/єш, недок., сприйня/ти, сприйму/, спри/ймеш, док., перех. 1) Відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого небудь, реагувати на щось певним чином. || Осягати … Український тлумачний словник
тяма — и, ж., розм. Здатність осмислювати що не будь; кмітливість, тямущість; розум. || рідко. Свідомість. •• Без тя/ми а) нічого не усвідомлюючи, з потьмареною свідомістю; б) без пам яті; в непритомному стані. Дійти до тями … Український тлумачний словник
тямкий — а/, е/. 1) Здатний добре і швидко міркувати, осмислювати, розуміти що небудь; кмітливий, тямущий. 2) рідко. З доброю пам яттю, пам ятливий … Український тлумачний словник
тямовитий — а, е. Здатний добре і швидко міркувати, осмислювати, розуміти що небудь; кмітливий, тямущий … Український тлумачний словник
тямущий — а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що небудь; кмітливий. || Який гарно розуміється на чому небудь, добре знає якусь справу. || Який виражає розуміння чогось … Український тлумачний словник